Правда і міфи про синдром Дауна

В Україні щорічно народжується приблизно 430 дітей з синдромом Дауна. Цю статистику контролювати неможливо, тому що причини появи цієї генетичної особливості в малюків медицині досі невідомі. Але не в цьому річ!

У свідомості людей залишилося багато абсолютно неправдивих чуток про синдром Дауна. АМН спробує дещо спростувати їх. Можливо, це допоможе якийсь мамі ухвалити рішення про те, що дитина з синдромом Дауна буде виховуватися в родині, а не в спеціальному дитбудинку. Адже мало хто знає, що дитина з синдромом Дауна зовсім не неповноцінна, а навпаки, добра, усміхнена, яку можна вчити і розвивати, яка при належному догляді може вести нормальний спосіб життя. Саме так – нормальний спосіб життя, тобто реалізовуватися, дружити, любити …

1. Для дитини з синдром Дауна навчання неможливе? Брехня!

Насправді ці діти здатні багато чого засвоїти. Так, їм потрібно трохи більше часу, ніж іншим, щоб розібратися в чомусь. Так, необхідно багато займатися за спеціальними програмами. Але саме діти з синдромом Дауна більш відповідальні і педантичні, ніж звичайні діти (генетика!) і це полегшує навчання. У деяких навіть феноменальна пам’ять, є здатність до творчості.

Психологи відзначають, що краще розвиватися малюкові з синдромом Дауна допомагає інклюзивна освіта – навчання разом зі звичайними дітьми. Закордонний досвід однозначно переконує: такі діти можуть і навчаються в звичайних школах.

Згодом багато хто з дітей з синдромом Дауна працюють, створюють сім’ї, допомагають іншим.

2. Синдром Дауна – соромна хвороба? Брехня!

Всі медики дотримуються єдиної позиції: синдром Дауна не захворювання, а генетичний стан. Лікувати його не потрібно, приймати якісь серйозні психотропні препарати теж. Під час зачаття в клітинах плода утворилася додаткова, 47-а хромосома. Саме нею і зумовлена поява у малюка низки фізіологічних особливостей.

Багато батьків помилково думають, ніби вони в чомусь винні, щось зробили не так, наприклад, вели нездоровий спосіб життя, занадто пізно вирішили народити дитину … Насправді ж причину появи 47-ої хромосоми медики поки не встановили. Однак достеменно відомо: генетичний збій з’являється незалежно від способу життя, звичок, харчування, релігійних переконань, національності, віку, освіти батьків. Щоправда, статистика стверджує: з віком ризик народити крихітку з синдромом Дауна у жінки підвищується. Але цифри настільки малі, що навряд чи мають якесь практичне значення.

3. Такі діти в соціальній ізоляції? На жаль, правда.

На відміну від Європи і США, в нашій країні все ще маса міфів щодо дітей з особливими потребами. Проте кожен з нас може внести свій вклад у формування європейського менталітету. Елементарно: потрібно пробивати стіну ізоляції, якою оточені такі дітки і їхні мами.

“Найбільше в дитинстві я не любив гуляти безлюдним вулицями”, – пише на одному із інтернет-форумів чоловік з синдромом Дауна.

Кожен з нас може робити цей мінімум:

• Не відводьте погляд, а посміхніться особливій дитині та її мамі. Повірте, ваша усмішка дорогого варта.

• Допоможіть мамі з дитиною в інвалідному візку піднятися сходами, подолати бордюр.

• Візьміть участь у маркетинговій або благодійної акції для особливих дітей, навіть якщо ви впевнені в тому, що ваші 5-10-200 гривень нічого не змінять.

• Заступіться за особливу дитини та її маму, якщо зіткнулися з хамством і невіглаством щодо них. Виховані люди, безумовно, не залучаються до сторонніх конфліктів, та ще й в громадських місцях. Але мамі з малюком дуже важливо знати, що більшість з нас – толерантні. АМН щиро сподівається, що коли-небудь настане час, коли поява на майданчику дитини з синдромом Дауна нікого не буде дивувати.

Анна Бельдій