Коли поруч є підтримка: історія родини Ірини*

* Ім’я змінено з міркувань конфіденційності.

Ірина* та її чоловік виховують четверо власних дітей. Попри те, що турбот у великій родині вистачає, подружжя ухвалило рішення взяти під опіку ще двох дітей, які залишилися без батьківського піклування. Родина саме проходила процедуру оформлення опіки, коли в її життя увійшла війна: чоловік Ірини*, військовослужбовець, отримав тяжке поранення хребта й потрапив до госпіталю.

Ірина* залишилася сама з шістьма дітьми, незавершеним оформленням документів і постійною тривогою за здоров’я чоловіка. Родина опинилася у вкрай складних життєвих обставинах: емоційне виснаження, фінансові труднощі, потреба поєднувати догляд за дітьми з підтримкою чоловіка в лікуванні.

Про можливість отримати допомогу родина дізналася в медичному закладі й самостійно звернулася до нашої команди. Цей шлях перенаправлення став можливим завдяки міжвідомчій співпраці. У липні 2026 року команда провела круглий стіл, у якому взяла участь завідувачка амбулаторії. Під час зустрічі учасники ознайомилися з послугами проєкту та механізмами перенаправлення, а вже згодом ці знання допомогли родині вчасно знайти підтримку.

Кейс-менеджерка разом з Іриною* оцінила потреби всіх дітей і родини загалом та склала план ведення справи. У межах кейс-менеджменту родина отримала:

• допомогу з документами: консультації та супровід у завершенні оформлення опіки над двома дітьми;
• психосоціальну підтримку: Ірин*і допомогли впоратися зі стресом і тривогою, відновити внутрішні ресурси та зберегти стабільність для дітей у кризовий період;
• термінову грошову допомогу у сфері захисту дітей (ECMF), яку родина спрямувала на базові потреби наймолодших дітей;
• облаштування місця для навчання та відпочинку старшої дівчинки: для неї придбали ліжко, письмовий стіл і стілець, тож у дитини з’явився власний простір для навчання та відпочинку.

Для родини ця допомога стала справжнім ковтком свіжого повітря в найважчий момент. Ірина* отримала не лише практичну підтримку, а й відчуття, що вона не сама. Діти залишилися в безпечному й люблячому середовищі, а родина змогла зосередитися на найважливішому: підтримці батька під час лікування та збереженні звичного ритму життя дітей.

Цитата Ірини*: “Коли здавалося, що ми не впораємося, поруч з’явилися люди, які допомогли і з документами, і просто вислухали. Дякую, що ви були з нами в цей час.”

Історія родини Ірини* показує, наскільки важливою є міжвідомча співпраця: один круглий стіл та обізнаність медичних працівників про наявні послуги допомогли сім’ї у кризовій ситуації вчасно отримати комплексну підтримку.